Історія справи

Постанова ВГСУ від 30.09.2015 року у справі №910/24366/14
Постанова ВГСУ від 28.02.2017 року у справі №910/24366/14
Постанова ВГСУ від 13.12.2016 року у справі №910/24366/14
Постанова ВГСУ від 28.02.2017 року у справі №910/24366/14
Постанова ВГСУ від 17.08.2016 року у справі №910/24366/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року Справа № 910/24366/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Данилова Т.Б.

судді: Данилова М.В., Корсак В. А.

розглянувши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.06.2016р. за скаргоюпублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"на діївідділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києвіу справі господарського суду№910/24366/14 міста Києваза позовомпублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"доприватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування"третя особаОСОБА_1про за участю представників сторін: позивача - відповідача - третьої особи - ДВС - стягнення 51560,86 доларів США не з'явився Купріненко С.О.дов.№241215-05/с від 24.12.2015 ОСОБА_2 дов.№556 від 20.04.2016 не з'явився В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.04.2016 (суддя Чебикіна С.О.) скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на неправомірні дії відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві задоволено: зобов'язано відділ Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві прийняти до виконання виконавчий документ - наказ про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва, виданий 19 жовтня 2015 року у справі №910/24366/14.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 (головуючого судді Корсакової Г.В., суддів Власова Ю.Л., Станіка С.Р.) за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" скасовано Ухвалу господарського суду міста Києва від 27.04.2016, а скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на неправомірні дії відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві залишено без задоволення.

Не погоджуючись із Постановою Київського апеляційного господарського суду, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016, а Ухвалу господарського суду міста Києва від 27.04.2016 залишити в силі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що добровільне перерахування Страховою компанією "Арсенал страхування" суми перерахованого страхового відшкодування у гривнях не покриває страхового відшкодування за неповернутий кредит у доларах США, тому в непогашеній частині ДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві повинна прийняти наказ господарського суду м. Києва до виконання.

Відповідно до ч.2 ст.11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши присутніх представників відповідача і третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 16.03.2015 у справі №910/24366/14 позов задоволено: стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" на користь ПАТ"Державний експортно-імпортний банк України" 51560 дол. 86 центів США, (що еквівалентно 412125 грн. 95 коп. станом на дату подання заяви про настання страхового випадку 04.10.2012) страхової виплати та 8242 грн. 52 коп. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2015 скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 скасовано, а рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2015 у справі №910/24366/14 залишено без змін.

19.10.2015 господарським судом міста Києва на виконання рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2015 та постанови Вищого господарського суду України від 30.09.2015 видано судовий наказ.

20.10.2015 ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на виконання рішення суду від 16.03.2015 у справі №910/24366/14 перерахувало добровільно стягувачу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" 412125,95 грн. страхової виплати та 8242,52 грн. судового збору.

22.10.2015 ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" за рахунок перерахованої суми в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 28.09.2007 №28807С186 було зараховано 18228 доларів США 17 центів, що підтверджується довідкою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від 28.01.2016 №153-7/74.

28.01.2016 стягувач ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернувся із заявою до відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про примусове виконання виконавчого документу, в якій просив відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу № 910/24366/14 від 19.10.2015 та стягнути з боржника на користь стягувача 33332 дол. США 69 центів.

Постановою ВП №50062769 від 08.02.2016 відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві відмовлено у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва №910/24366/14 від 19.10.2015 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Відмовляючи у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва №910/24366/14 від 19.10.2015, державний виконавець виходив з того, що згідно заяви ПАТ "Укрексімбанк" №176-05/99 від 28.01.2016 боржник на виконання рішення суду 20.10.2015 перерахував стягувачу суму страхового відшкодування 412125,95 грн. Крім цього, боржник на виконання рішення суду перерахував банку 8242,52 грн. судового збору.

Вказані обставини свідчать про виконання боржником рішення згідно виконавчого документа в повному обсязі.

Стягнення з боржника 33332 дол. США 69 центів наказом господарського суду міста Києва №910/24366/14 не передбачене, що виключає здійснення виконавчого провадження.

ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до господарського суду зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м. Києва, в якій просить зобов'язати відділ ДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві прийняти до виконання виконавчий документ - наказ про примусове виконання рішення господарського суду м. Києва від 19.10.2015 у справі №910/24366/14.

Заява була обґрунтована тим, що добровільно сплативши 20.10.2015 гривневий еквівалент стягнутої судом суми боргу, боржник фактично погасив лише частину боргу у доларах США, а тому рішення суду в частині стягнення суми боргу залишилось невиконаним у розмірі 33332 дол. США 69 центів.

Задовольняючи скаргу ПАТ"Державний експортно-імпортний банк України" на неправомірні дії відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві і зобов'язуючи відділ ДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві прийняти до виконання виконавчий документ - наказ про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2015 №910/24366/14, суд першої інстанції виходив з того, що в рішенні господарського суду міста Києва від 16.03.2015 обчислено суму боргу в іноземній валюті - доларах США та відповідно до вимог ст. 533 ЦК України визначений гривневий еквівалент доларів США, що не змінює суті рішення в частині стягнення заборгованості в іноземній валюті, а відображає лише заборгованість з урахуванням офіційного курсу гривні до долара США станом на 04.10.2012, про що зазначено у мотивувальній частині Рішення. Вказаний гривневий еквівалент був визначений позивачем під час подання позову для визначення ціни позову.

Тому державний виконавець зобов'язаний був діяти відповідно до вимог ч. 3 ст 53 Закону "Про виконавче провадження" та прийняти до виконання виконавчий документ - наказ про примусове виконання рішення господарського суду м. Києва.

З таким висновком підставно не погодився суд апеляційної інстанції, який керувався положеннями ст. 121-2 ГПК України, згідно якої скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Апеляційним судом встановлено, що постанову відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві ВП№50062769 від 08.02.2016 про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду м. Києва №910/24366/14 від 19.10.2015 року до господарського суду стягувач не оскаржував.

Відповідно до п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Відповідно до п. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно з ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження визначено у ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

Постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Як встановлено апеляційним судом зі скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", стягувач оскаржує дії державного виконавця та згідно вимог скарги просить суд зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві прийняти до виконання виконавчий документ - наказ про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2015 у справі № 910/24366/14.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржувані стягувачем дії державного виконавця оформлені постановою відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві ВП№50062769 від 08.02.2016 про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва №910/24366/14 від 19.10.2015.

Доказів оскарження стягувачем вказаної постанови, визнання її недійсною чи скасування у встановленому порядку, як і доказів визнання неправомірними дій державного виконавця щодо винесення вказаної постанови матеріали справи не містять.

З огляду на зазначене, оскільки постанова відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про відмову у відкритті виконавчого провадження від 08.02.2016 ВП№50062769 є чинною, апеляційний суд визнав вимогу заявника про зобов'язання відділ ДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві прийняти до виконання виконавчий документ - наказ про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2015 у справі № 910/24366/14 передчасною.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.01.2016 стягувач ПАТ "Ексімбанк" звернувся із заявою до відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про примусове виконання виконавчого документу, в якій просив відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №910/24366/14 від 19.10.2015 та стягнути з боржника на користь стягувача 33332 дол. США 69 центів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що наказу господарського суду м. Києва у справі №910/24366/14 про стягнення 33332 дол. США 69 центів в матеріалах справи нема.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016р. у справі №910/24366/14 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя Т. Данилова

Судді М. Данилова

В. Корсак